Президент шкільної республіки

Проноза Кароліна Євгенівна

СТАТУТ ШКІЛЬНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Система самоврядування повинна сприяти реалізації інтересів, можливостей, побажань дитини, стимулювати його творчу ініціативу.Участь у самоврядуванні єсвоєрідною практичною частиною громадської освіти, коли дитина набуває навички роботи у колективі. Система самоврядування повинна осягнути та врахувати весь сектор суспільних та особистих інтересів, можливостей учнів.

ОБОВ'ЯЗКИ:

• Плани соціального розвитку школи, активна участь у шкільному житті;
• Аналіз та підведення підсумків діяльності, оцінювання результатів,заохочування творчої ініціативи;
• Розглядання правил виконання уставу школи та інших документів, які встановлюють взаємовідносини адміністрації з учнями.

ПРАВА:

1. Самостійно приймати рішення, які сприяють покращенню життя в учнівському колективі;
2. Контролювати виконання правових, моральних, та естетичних норм;
3. Реалізовувати інтереси;
4. За необхідністю брати участь у класних зборах, педраді, батьківських зборах.

ПРИНЦИПИ:

• Демократизація
• гуманізація
• творчий підхід
• вміння приймати рішення та нести за них відповідальність.

СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначання ними своїх можливостей і життєвих цілей.

Практика показує,що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізувати у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні,так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – лілейному самоврядуванні учнів.

Учнівське самоврядування у школі:

• змінює позицію учнів і вчителів у спілкуванні, утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримку, співчуття, утвердження людської гідності, довіру);
• зумовлює потребу діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думками, враженнями, моделювання життєвих ситуацій;
• включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання, навчальний матеріал, який має особистісне значення у даному віці.

Можливості самоврядування передбачають сформованість у свідомості вихованців намірів і умінь безконфліктного життя у суспільстві, поваги до прав і свобод кожної особи. В умовах таких явищ, як нетерпимість, расові, релігійні і етнічні конфлікти, саме період активного формування свідомості треба закласти основи для безконфліктного співжиття.

Самоврядування сприяє:

виявленню та розквітові організаційних навичок, формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:

• гуманізація і демократизація : виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;
• зв'язок виховання з реальним життям : робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загальношкільних традиційних заходів тощо;
• виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності : майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;
• єдність вимог і поваги до особистості : учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.

Органи самоврядування виконують три основні функції : організаторську, комунікативну, гностичну.

Учнівське самоврядування – це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу

Завдання організаційних процесів становлення самоврядування – розв’язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво. Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом і працювало разом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання. Треба надати учням можливість самостійно розробляти тактичні уроки загальної стратегічної мети. Тільки тоді учнівське самоврядування не заперечуватиметься тісною співпрацею з педагогами.

Об’єднання педагогів і батьків не є наглядовими структурами, вони стали учасниками реалізації виховних програм, вони партнери.

Рада учнівського самоврядування є вищою законодавчою ланкою для учнівських рад класних колективів, її рішення обов’язкове для них. У свою чергу рада враховує інтереси і запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служби.

Виходячи з даних соціологічних опитувань всіх членів учнівського колективу, створюються центри розвитку творчих здібностей, їх кількість буває кожен рік різною. Вона визначається потребами та завданнями на поточний навчальний рік. Але є центри, необхідність яких відчувається постійно, вони існують вже три – чотири роки(центр героїко-патріотичного виховання, центр спорту, центр дозвілля ).

Кожен центр має свою раду і керівника. На засіданні ради центрів висувають ідеї щодо організації робочих проектів, над якими буде працювати центр в навчальному році. Визначається їх мета. Обговорюються проекти на класних зборах, а затверджуються на зборах всього учнівського колективу. Для їх втілення залучаються педагоги-координатори та всі бажаючі шляхом створення мобільних невеликих робочих груп. Ці групи покликанні виконувати такі функції: навчання справою, створення ідеальної психологічної атмосфери для розвитку здібностей особистостей атмосфери, розвитку почуття відповідальності, звичок самоконтролю, організаторських здібностей та виконавчої дисципліни. Робоча група складає особистий план заходів, потім складає загальний план центру.

План роботи Ради старшокласників спирається на план виховної роботи школи та плани центрів розвитку, він конкретизується на початку кожного місяця на координаційних засіданнях. На цих засіданнях вислуховуються звіти по роботі над проектами, розробляється циклічне планування ради на тиждень і місяць. Звіт ради за навчальний рік проходить перед виборами.