Ми пам'ятаємо...

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Частина з них описує події Голодоморів 1921-1923, 1932-33, 1946-1947 рр., як найстрашнішого злочину комуністичного режиму проти українського народу. В останні дні листопада Україна і весь світ доземно схиляє голови перед пам’яттю мільйонів жертв Великого Голоду.
Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не по одинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – Українці.
На відзначення цієї знаменної дати в нашій школі були проведені окремі заходи, в ході яких реалізувалася наступна мета: поглиблення знань учнів про трагічне минуле нашого народу; навчання дітей бережливого ставлення до історії свого краю, розкриття її як білих, так і чорних сторінок; формування в учнів щирих людських почуттів, громадянської відповідальності за майбутнє рідного народу, вшанування пам’яті безвинно замучених голодом людей.
Так, зокрема, в 5-6 класах під керівництвом вчителів української мови та літератури (Чебан Г.С., Гавриленко Є.Д.) у формі розповіді з елементами бесіди, повідомлень пройшли години пам’яті «Поки пам’ятаємо – доти будемо жити». З інтересом читали вголос і з почуттям жалю обговорювали мініатюри Віталія Савчука «Микитка» та «Скоринка». Важко було дітям уявити, як це не мати в хаті хліба, як ділити крихітку на всіх. Особливо вразила дітей інформація, пов’язана із Законом «Про п’ять колосків», про мільйони загиблих їхніх ровесників, які помирали з останніми словами на вустах: «Дайте хліба».
У 9-11 класах на уроках історії черговий раз були перегорнуті сторінки про масовий, штучно організований голод, засуджено творців тих подій, які шляхом насильного вилучення продовольчих запасів у селян, що поєднувалося з широкими репресіями проти різних верств населення.
Дівчатка 3-5 класів, використовуючи технологію «Дизайн - мислення», в організованому майстер-класі створювали інтерактивний плакат «Україна пам’ятає. Світ визнає». Вони виготовляли квітки незабудки, що символізують пам'ять жертв Голодомору, і розмістили їх на схематичній карті України.
Члени гуртка «Пошук» допомогли в експонуванні пересувної виставки із шкільного музею «Тоді нас міг врятувати хліб. Тепер нас врятує пам’ять», де були представлені документи, фотографії, художні книги, публікації казет та журналів про геноцид українського народу, спогади очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом. Дівчатка 7 класу приготували біля виставки літературну композицію «Минуле стукає в наші серця» та запалили поминальні свічки.
26 листопада о 16.00 год. школярі долучились до символічної Всеукраїнської акції "Запали свічку", яка поєднала всіх на згадку про жертви голодомору й геноцид українського народу та на роздуми, що навіть найстрашніше минуле має сенс заради майбутнього.
Подібне відбувається і сьогодні, коли ворог намагається зламати наш дух, але Український героїчний Народ вкотре доводить свою незламність, демонструє цілісність, згуртованість та єдність. Увесь світ має розуміти, що Росія була і залишається злочинцем, для якого геноцид – прийнятний інструмент для досягнення власних цілей. Та ми віримо в Збройні Сили України, які крок за кроком виганяють агресора з рідної землі.
ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ! СЛАВА ТИМ, ХТО ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ! СЛАВА ГЕРОЇЧНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ!